Проєкт П3 "Прилуки"
Краєзнавчий музей
Геохронологічна таблиця показує розвиток планети Земля. Геологічна карта розповідає про рельєф
краю, каміння та мінерали, що зустрічаються в нашій місцевості та відбитки давніх організмів, які
знайдені під час археологічних розкопок. Окремо виділені теми корисних копалин краю, водних
ресурсів та охорони рідкісних, зникаючих видів тварин Прилуччини. В експозиції представлені
різноманітні види птахів та тварин, які зустрічаються на нашій території. Серед них важливе місце
займають рідкісні види: лось, борсук, видра, бобер, сірий журавель, лелека чорний та інші.
Екскурсія, що розпочинається в першому залі дає можливість розглянути поселення первісної
людини та кераміку прадавнії слов’ян. Наступний зал, присвячений подіям становлення козацтва.
Гармати, ядра, мортири, стріли, представлені тут, свідчать про біль поразок та велич перемог
українського народу у Визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького. Наступним
сподвижником української ідеї можна сміливо назвати представленого у третьому залі
Т.Г.Шевченка, котрий бував на Прилуччині в період, коли місто входило до складу Полтавської
губернії. До четвертого залу запрошує буремне ХХ століття з колективізацією, голодомором та
репресіями. Не варто забувати про здобутки нашого краю у промисловості, народному
господарстві, культурі, освіті, медицині, спорті, які представлені у п’ятому залі відділу історії.
Початком екскурсії є паркова зона, де проходить ознайомлення з різними видами рослин. На шляху
до річки Удай екскурсанти можуть вивчати ті види рослин, які безпосередньо зустрічаються на
шляху. Зокрема, їхні лікувальні властивості, декоративні та вживання в їжу. Біля річки Удай
проходить ознайомлення з рослинами-водолюбами та їхнім значенням для людини. Цікавим
доповненням до екскурсії є розповідь про птахів та тварин, які зустрічаються у водному
середовищі. На завершення екскурсії надається довідка про історичне минуле річки Удай та
легенди, пов’язані з нашим краєм.
Місто Прилуки було адміністративно-територіальним, військовим центром Прилуцького полку.
Прилуцький полк, як військова одиниця, нараховував близько 2 тисяч козаків і складався з 20
сотень. Козаки прилуцького полку були активними учасниками багатьох битв у ході визвольної
війни. Тож, про славу козацьку у Прилуках є що почути і є що побачити. А саме, туристам
пропонується відвідати Прилуцький краєзнавчий музей та ознайомитися з історією Прилуцького
козацького полку, історичну зону міста з усіма її пам’ятками та могилу невідомого козака. Місто
часів козаччини було обнесено високим земляним валом та дерев'яною стіною з вежами і брамами.
В середні міста знаходився замок. На цьому місті зараз знаходиться пам’ятник Володимиру
Мономаху. На території фортеці були побудовані і діяли дві церкви: Спасо-Преображенська та
Миколаївська, які і до сих пір вражають своєю неповторною оригінальністю та перша в місті
кам'яна будівля - полкова скарбниця, в якій зберігалися зброя, коштовності, клейноди.
З історією міста пов’язані славетні родини козацьких полковників Горленків та Галаганів, історія
яких прописана також у архітектурі нашого міста. Тож, відвідавши місто Прилуки, можна
поринути у вир історичних баталій періоду козаччини.
Прилуки – старовинне місто України, яке увійшло до ліги історичних міст України.
Кожне місто, як і кожна людина, має своє, властиве тільки йому притаманне обличчя, біографію.
Місто Прилуки неповторне своєю архітектурою та історичною долею. Починається екскурсія з
Прилуцького краєзнавчого музею, а потім знайомить гостей з старовинними вулицями,
будиночками міста, дає можливість прослідкувати хід історичних подій та побачити Прилуки у
часі, які протягом віків належало до різних державних утворень: Київська Русь, Велике князівство
Литовське, Гетаманщина, Річ Посполита, Російська імперія, Радянський Союз. Та попри все, місто
зуміло зберегти свою самобутність та неповторність. Самі ж прилучани вписали немало славних
сторінок у вітчизняну історію. Це імена святих, вчених, акторів, поетів, художників, лікарів,військових (єпископ – Іоасаф Бєлгородський, ректор Московського університету – А. Антонський-
Прокопович, автор першого українського словника – П.Білецький-Носенко, актор -
М.Ф.Яковченко, художники – Е.Усов, Ю.Коваленко, Герої Радянського Союзу – О.Кошовий та
І.Дубинський). З Прилуками пов’язане життя видатних громадських діячів: Г.Галагана, І
Скоропадського, В.Тарновського. В Прилуках неодноразово бував Т.Г.Шевченко. В місті збереглося
декілька культових споруд, котрим вдалося зберегти свою історичну пам'ять, серед них - собор
Різдва Пресвятої Богородиці, Спасо-Преображенський собор, Стрітенський собор, церква Трьох
Святителів, перша мурована споруда – полкова скарбниця 1714 року, в якій зберігалися козацькі
реліквії.
Прилуки - батьківщина видатного українського актора, всенародного улюбленця, народного
артиста України - Миколи Федоровича Яковченка. Двісті ролей в театрі, близько п’ятдесяти у кіно,
серед яких найвідоміші «За двома зайцями», «Максим Перепелиця», «Вечори на хуторі поблизу
Диканьки», саме такий доробок нашого видатного земляка. Знайомство з містом дитинства
М.Ф.Яковченка починається з будиночка по вул. Котляревського, де він народився і жив з батьками.
До нині ця будівля зберігає тепло і радість зустрічей з Миколою Федоровичем, коли він приїздив
до своєї родини вже будучи актором театру ім. І.Я. Франка. Продовжити уявну зустріч з народним
сміхотворцем можна на Театральній площі, де в бронзі разом зі своїм улюбленцем, цуциком Фан-
Фаном, сидячі на лавці, наш видатний земляк зустрічає кожного небайдужого до театрального
мистецтва. Поряд з пам’ятником артисту знаходиться будівля Міського будинку культури,
колишнього музично-драматичного театру.
На околиці міста Прилуки розташувалось невеличке та мальовниче село Дідівці. Цей тихий
прекрасний куточок давав наснагу для творчої праці, був місцем відпочинку знаменитому історику,
професору Миколі Івановичу Костомарову, який з 1874 року пов’язав своє життя з Прилуччиною.
Відвідавши Дідівці туристи обов’язково завітають до будиночку історика, який зберігся до
сьогодні. Тут він збирав свою бібліотеку, вивчав народні обряди, працював над матеріалами з
історії Прилуччини, написав свої знамениті монографії «Руїна» та «Мазепа». Також дізнаються
романтичну історію кохання Миколи Костомарова з Аліною Крагельською. В гостинній дідівській
садибі збиралося коло друзів родини Костомарова: письменник та історик Д. Л. Мордовець, ,
художниця К. Ф. Юнге, укр. письменник, мистецтвознавець і фольклорист В. П. Горленко. Всі, хто
хоч раз побував тут, закохувались в неповторні краєвиди, долучались до далеких, але славних
часів, до частки нашої історії.
У житті кожної людини є таке місце на планеті Земля, яке прийнято називати малою
Батьківщиною. Це те місце, де кожен із нас з'явився на світ, провів дитячі, а то й юнацькі роки або
й назавжди пов'язав своє життя з рідним краєм. Такою малою Батьківщиною для поетеси Любові
Василівни Забашти (1918-1990) були і залишилися на все життя рідні Прилуки, в яких
вона народилась і в яких пройшли її дитячі та юнацькі роки. Під час екскурсії можна дізнатись не
лише про життєвий та творчий шлях поетеси, але насолодитись її поезією, пройти стежками її
дитинства, відвідати батьківський будинок, школу, а також наочно побачити особисті речі поетеси
в кімнаті-музеї Любові Забашти в Міській центральній бібліотеці ім.. Л.В.Забашти.
У культурі кожного народу, серед її творців, є постаті, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і
славою. Такою особистістю для українського народу є Тарас Григорович Шевченко, чия
безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського генія. Шевченко є одним з тих
небагатьох поетів, без яких неможливо уявити собі світову поезію. На Прилуччині Тарас
Григорович побував 5 разів. Під час екскурсії туристам буде запропоновано прослідкувати за цими
подіями в хронологічному порядку та розкрити період його перебування на Прилуччині, означити
коло друзів, з якими доля звела Кобзаря під час подорожі та звернути увагу на творчий доробок, в
якому відображається перебування в Приудайському краї.
З особливим трепетом, як найдорожче і найцінніше повинні зберігати люди все, що пов’язане з
іменем Великого Кобзаря: будинки, де він бував, шляхи, якими ходив і їздив, мальовничі куточки,
які змальовував, і навіть, окремі дерева, під якими за переказами полюбляв відпочивати. Це, як
відомо, знайшло своє відображення в його мистецьких, а згодом і в прозових творах «Музикант»
та «Наймичка».
Екскурсія «Історія однієї вулиці» розповідає нам про історію вулиці Земської, знайомить з епохою,
коли вона забудовувалась, розповідає про прилучан, які проживали в ошатних будинках. По цій
вулиці в будинку No50 народився і жив професор, доктор технічних наук Д.О. Шкоропад. Вулиця
забудована багато- та одноповерховими будинками, збереглись також будинки оригінальної
архітектури XIX – початку XX ст.
Екскурсія запрошує гостей міста у вир трагічних подій, які відтворені у філії прилуцького
краєзнавчого музею. Продовжується маршрут у міському та центральному сквері, де знаходяться
пам’ятники Героям Радянського Союзу. У самому центрі міста розташовувалась комендатура, над
входом до якої висіли чорний прапор з фашистською символікою – свастикою. На території міста
Прилуки також знаходяться пам’ятник жертвам фашизму, братські могили і поодинокі поховання
невідомих воїнів Радянської армії. Близько 7,5 тисяч прилучан воювало на фронтах війни, понад
3,5 тисячі загинуло і пропало безвісті, але пам’ять про них і зараз бентежить серця земляків.
Виїздна одноденна екскурсія до визначних історико-культурних та духовних осередків
Лівобережжя пропонує відвідати палац в с. Сокиренці, Тростянецький дендропарк, Національний
історико-культурний заповідник Качанівка та Густинський Свято-Троїцький монастир.
Сокиринський палацово-парковий комплекс створений на початку ХІХ століття знайомить з
знаним на Прилуччині родом Галаганів.
Парк у Тростянці, який був заснований Іваном Михайловичем Скоропадським, дає змогу
помилуватися чудовими краєвидами та послухати прекрасні легенди про створення парку.
Качанівський парк, виплеканий трьома поколіннями Тарновських, є одним з найбільших
пейзажних садів в Україні і Європі. На сьогодні це єдина серед українських садиб, що збереглися в
комплексі на основі палацового ансамблю і парку дворянської садиби.
Густинський Свято-троїцький монастир пізнавав розквіт та повний занепад, але як і кілька сотень
років тому нині вражає своєю величчю та красою. Свого часу розбудовою монастиря опікувались і
займались польський князь Михайло Корибут Вишневецький, гетьмани України І. Самойлович та
І. Мазепа, прилуцький полковник Д. Горленко та багато інших.
Кожне місто, як і кожна людина, має своє, властиве тільки йому притаманне обличчя, біографію.
Місто Прилуки неповторне своїми унікальними пам’ятками культової архітектури та історичною
долею.
Ще однією пам’яткою на Прилуччині є Ладинський Покровський монастир, який має велику, але
маловивчену історію, яка починається в XVII ст. Це був період важкого національного гноблення
українського народу, який стогнав під польським гнітом. Але це були і часи відродження і
становлення української Православної Церкви.
Чимало легенд і переказів існують в одному з наймальовничіших сіл Прилуччини - Полонках.
Свято-Михайлівська церква, споруджена на березі Удаю, це унікальна історико-архітектурна
пам'ятка кінця ХVIII століття. У побудові відчуваються традиції народної дерев'яної архітектури
Лівобережної України. Є поблизу церкви чудодійне джерело Божої Матері і Архангела Михаїла.
Б'ють життєдайні джерела в святій криниці і живий народ, коли живі святині.
Люди і дендропарк
З Чернігівщиною пов'язані імена Т.Г.Шевченка, Пантелеймона Куліша, ряду інших відомих українських культурних діячів, письменників, художників, діячів театру, декабристів, непримиренних борців проти самодержавства, народовольця М.Кибальчича - того самого "невиправного мрійника", котрий перед стратою креслив на стінах тюремної камери проект першого в світі реактивного літального апарата.
Величезних втрат зазнала Чернігівщина під час Великої Вітчизняної війни, але змогла піднятися із руїн і відродитися. За виявлені мужність і героїзм 157 уродженців Чернігівщини удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а льотчику В.Сеньку і партизанському командиру О.Федорову це звання присвоєно двічі. 140,5 тис. чернігівців нагороджено орденами і медалями.
Землі Чернігівщини - джерело творчого натхнення для цілої плеяди видатних представників культури і наукової еліти. Тут народився відомий мореплавець Ю.Лисянський, розпочала свою театральну кар'єру Марія Заньковецька. На берегах Десни, у Сосниці, народився і
провів дитячі роки видатний кінорежисер О.Довженко. Значний внесок у розвиток вітчизняної науки і культури зробили уродженці Чернігівщини: історик і письменник О.Бодянський , скульптор
І.Мартос, письменники - В.Забіла, І.Кочерга, П.Тичина, Олекса Десняк, композитори Г.Верьовка, Л.Ревуцький. Понад 300 полотен і малюнків створено на Чернігівщині Т.Шевченком. Тут бував український філософ і поет Г.Сковорода, жили і працювали письменники Л.Глібов, М.Коцюбинський, Марко Вовчок, В.Cамійленко, М.Вербицький.
З нашим краєм пов'язані різні періоди життя конструктора космічних ракет С.Корольова, академіка О.Богомольця, російського історика М.Державіна, письменника М.Гоголя, поета Є.Гребінки. Тут бували О.Пушкін, О.Грибоєдов, Л.Толстой, М.Горький, М.Глінка,
П.Чайковський. Древня Сіверська земля є батьківщиною ряду політичних діячів незалежної України, зокрема, другого Президента України Л.Кучми, бувшого голови Верховної Ради України І.Плюща та інших.
Історія
Наукова установа розпочала свою роботу 1936 року, сфера діяльності полягала в дослідженні олійних та ефіроолійних культур. Основною метою стало вивчення рідкісних видів дерев та кущів, їх збереження та розповсюдження. Дендропарк був заснований 2002 року на території, яка належить Прилуцькій дослідній станції. Влітку 2010 року науковий директор Прилуцької дослідної станції Української академії аграрних наук Олександр Попов, вирішив створити Алею молодят на території парку, для того, щоб кожна молода сімейна пара могла посадити нове дерево та прикріпити табличку, яка б містила їх імена. В червні 2011 року дендропарк «Прилуцький» презентував 2 колекції півників на виставці у ботанічному саду імені Гришка.
Опис
Площа дендропарку 11,9 гектарів. Він розташований на території міста Прилуки Чернігівської області, по вулиці Вавилова, 16. Підпорядковується Прилуцькій дослідній станції Національної академії аграрних наук України. На території парку поширення набули два види рододендрону: рододендрон карпатський, відомий більше під назвою «червона рута» та рододендрон жовтий. Колекцію почали збирати 2009 року. Прилуцька дослідна станція створює колекції троянд, хризантем та гладіолусів. Вирощуються туї, чорна смородина, шовковиця та канна. На території
парку зростає близько 3000 екземплярів рослин. Працівники установи співпрацюють з дендропарком «Асканія-Нова», «Софіївкою» та «Тростянцем». Серед рослин представлено 180 сортів півників. Зростають плодово-ягідні культури. Нікітський ботанічний сад в обмін на прилуцькі канни надіслав до Прилуцького дендропарку 30 видів півників. Є рослини, які були придбані у приватних колекціях. Постійно проводиться купівля нових сортів рослин, виводяться власні сорти. Проводиться гібридизаціяекземплярів. Представлені півники сніжно-білого, фіолетового, майже чорного кольору. Серед видів, що зростають у Прилуцькому дендропарку є ті, що були відзначенні медаллю Дейкса. Ця нагорода надається щорічно одному з сортів півників.
Медина
«Рідний наш мікрорайон, що Мединщиною зветься»
Автор проекту: Федірко О. М.
Учасники проекту: педагоги, діти старших груп, батьки.
Соціальні партнери: співробітники краєзнавчого музею
ім. Маслова, співробітники бібліотеки ім. Л. Забашти, голова комітету самоорганізації населення
мікрорайону М’ятно-дослідної станції No4 Задорожня С.В., співробітники Прилуцької м’ятно-
дослідної станції, жителі мікрорайону.
Тип проекту:
• за змістом: інформаційно-творчий
• за характером контактів: в межах мікрорайону
• за кількістю учасників: колективний
Тривалість: довготривалий (1 рік)
Актуальність
Відповідаючи на вимоги часу, запити суспільства, у контексті духовного розвитку
особистості важливо здійснювати виховання у дітей почуття патріотизму, любові до рідної
домівки, краю, Батьківщини.
Патріотичне виховання дошкільників включає в себе передачу їм знань, формування на їх основі
відносин та організацію доступної за віком діяльності. Фундаментом патріотизму по праву
вважається цілеспрямоване ознайомлення дітей з рідним краєм.
Любов до Вітчизни починається з любові до своєї малої Батьківщини - місця, де народилася
дитина та проживає. Дуже важливо знайомити дітей з рідним містом, мікрорайоном, їх історією,
природою і культурною спадщиною.
Базовий етап формування у дітей любові до малої Батьківщини здійснюється шляхом
накопичення дошкільниками соціального досвіду життя у своєму місті, мікрорайоні, засвоєння
прийнятих норм, правил поведінки між людьми, прилучення до світу культури.
Адже любов до рідного краю зароджується в дошкільному віці і ці патріотичні почуття
надзвичайно важливі для подальшого формування особистості.
Саме тому у педагогічного колективу нашого дошкільного закладу виникла ідея створення
даного проекту.
Мета: формувати громадянські почуття дітей шляхом розширення знань про рідний край, історію
малої Батьківщини, рідного мікрорайону, його жителів.
Сприяти налагодженню тісної взаємодії педагогів, батьків і дітей.
Розвивати пізнавальну активність, допитливість, творчі здібності усіх учасників проекту.
Виховувати почуття гордості за свій мікрорайон, повагу до людей, що
в ньому проживають, бажання дізнаватися про минуле та сучасне рідного мікрорайону.
Завдання проекту:
- ознайомлювати дітей з історією мікрорайону (походження назви мікрорайону, вулиць);
- збагатити знання дітей про важливі об'єкти мікрорайону; - знайомити дітей з природою рідного
краю, її особливостями;
- учити дітей орієнтуватись на території свого мікрорайону в процесі проведення пошуково-
краєзнавчої роботи;
- знайомити дітей з географічним розташуванням мікрорайону, природними ресурсами;
- ознайомити дітей з традиціями, працею і побутом жителів мікрорайону;
- дати знання про видатних людей мікрорайону, героїв-земляків;
- прищеплювати дітям любов до рідного міста, розвивати інтерес до його історичного минулого та
теперішнього, формувати бажання примножувати славу рідного краю.
- виховання почуття гордості за своїх земляків, бережного ставлення до довкілля й турботи про
нього;
- формування бажання зберігати чистоту, порядок у своєму мікрорайоні;
- розширювати форми співпраці з батьками у здійсненні
навчально-виховного процесу; активізувати батьків у вихованні
патріотичної свідомості дітей.
Пріоритетні напрямки у сфері духовно-морального виховання:
• формування знань про історію рідного краю;
• ознайомлення з традиціями та культурою спадщиною мікрорайону;
• розширення знань про природу рідного краю;
• знайомство з видатними людьми мікрорайону.
Основні види діяльності, що забезпечують реалізацію духовно-морального виховання
підростаючого покоління: пізнавальна, продуктивна, дослідницька, ігрова, мовленнєва, творча.
Методи, засоби і форми, через які здійснювалася реалізація проекту:
в роботі з дітьми: моніторинг, «древо цілей», вибір ролей, екскурсії, цільові прогулянки,
спостереження, дослідницька діяльність, розгляд фотографій, розгляд об'єктів, бесіди, читання
художньої літератури, складання розповідей, дидактичні ігри, сюжетно-рольові ігри, занття,
літературний вечір, гурткова робота, виставка дитячих робіт, акції, зустріч з цікавими людьми,
співпраця з Прилуцькою м’ятно - дослідною станцією, створення реклами, свята, створення
літописної книги, віртуальна екскурсія.
в роботі з батьками: анкетування, інформаційний вісник, «скринька спогадів», батьківські
посиденьки, консультації, фоторепортаж, складання паспортів будинків, паспортів сімей,
відеорепортаж очевидців подій минулого, створення родовідних дерев, створення довідника
«Рідна вулиця», створення «Енциклопедії рослин моєї вулиці», майстер-клас, фотовиставки,
оформлення фотостенду, вернісаж творчості народних умільців.
в роботі з педагогами: творча група, педагогічний пошук, брифінг, прес-конференція.
Очікувані результати:
• Розширення історичні знання дітей, батьків, педагогів про рідний мікрорайон;
• Згуртування батьків, дітей та педагогів під час реалізації проекту;
• Поповнення навчально-методичної бази та розвивального середовища в групі та ДНЗ;
• Створення літописної книги «Мій рідний край Мединщиною зветься» ;
• Поява у дітей, педагогів та батьків почуття гордості за своє місто, поваги до його історії,
людей, які тут живуть і працюють.
Етапи реалізації проекту:
І етап – Підготовчий
Мета: зацікавити дітей та батьків темою проекту, створити мотивацію, яка б активізувала бажання
займатися спільною проектною діяльністю.
обґрунтувати доцільність створення проекту та його пізнавальне значення для батьків і дітей.
Через анкетування, опитування, спілкування, виявити рівень обізнаності батьків та дітей з даної
теми.
Визначення шляхів, способів, методів, прийомів, форм реалізації проекту.
Пошук необхідної інформації, підбір наочності, виготовлення посібників.
Робота з педагогами
Створення нормативно-законодавчої, науково-методичної бази: (Закон України «Про
дошкільну освіту», Конституція України, «Концепція національно-патріотичного виховання дітей
та молоді», Базовий компонент дошкільної освіти, Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7
років «Дитина»);
Створення творчої групи з проблеми: «Удосконалення освітньо-виховної роботи з патріотичного
виховання шляхом реалізації « Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді»
Визначення мети і завдань проекту (Члени творчої групи).
Створення інтелектуальних карток.
Педагогічний пошук
(співробітництво з працівниками краєзнавчого музею ім..Маслова, з працівниками міської
бібліотеки ім.Л.Забашти, з головою комітету самоорганізації населення мікрорайону
С.В.Задорожньою, співпраця з жителями мікрорайону, які знають його історію).
Складання плану роботи над проектом.
Підбір літератури, наочності.
Виготовлення дидактичних ігор.
Визначення об’єктів дослідження.
Створення презентацій: «Визначні місця мікрорайону», «Краєвиди
Мединщини», «Видатні люди нашого мікрорайону», «Мединщина в часі».
Створення відеорепортажу «Спогади старійшин мікрорайону»
Робота з дітьми
Початковий моніторинг знань дітей з даної проблеми (вихователі старших груп)
No1 – знають назву мікрорайону, його історію.
No2 – знають свою адресу.
No3 – знають основні об’єкти мікрорайону.
No4 – знають назви вулиць мікрорайону.
No5 – розрізняють рослини рідного краю.
No6 – знають видатних людей мікрорайону.
No7 – проявляють зацікавленість життям мікрорайону.
Виготовлення «Древа цілей» (про що ми хочемо дізнатися)
Вибір ролей, розподіл завдань:
• дослідники (досліджують територію мікрорайону, його об'єкти);
• історики ( досліджують історичне минуле мікрорайону, знайомляться з цікавими людьми);
• природолюби (вивчають природу рідного краю);
• літератори (збирають вірші, казки, оповідання, малі форми фольклору, які поширені в
мікрорайоні);
• кулінари (дізнаються, які страви найбільше готують в мікрорайоні);
• майстри (здійснюють пошук народних умільців);
• музики (дізнаються, як відзначають свята).
Робота з батьками
Анкетування батьків
Приклад анкети для батьків:
1. Чи вважаєте ви за доцільне виховувати у дитини патріотичні почуття?
2. Чи знайомите ви свою дитину з історією рідного міста, мікрорайону?
3. Чи знає ваша дитина основні об'єкти мікрорайону?
4. Чи знає дитина свою адресу?
5. Чи знаєте ви походження назви мікрорайону та назв вулиць?
6. Чи знаєте ви видатних людей нашого мікрорайону?
4. Чи є у вас потреба в додатковій інформації з вказаних вище питань? Яку допомогу з
патріотичного виховання вашої дитини ви хотіли б отримати?
Інформаційний вісник «Що я знаю про свій мікрорайон»
Круглий стіл «Формування патріотичних почуттів дошкільників шляхом вивчення історії рідного
краю»
Пошук інформації разом з дітьми відповідно до обраних ролей та завдань.
«Скринька спогадів» (Збір фотоматеріалів, які розповідають про історію мікрорайону)
Батьківські посиденьки «Громадянин виховується з дитинства»
Консультації:
«Роль родини в вихованні патріотичних почуттів у дошкільників»
«Як виховати у дітей почуття любові до рідного краю»
ІІ етап – Основний
Мета: збагатитися необхідною корисною інформацією відповідно теми проекту, оволодіти
знаннями, вміннями та навичками для реалізації спільного задуму.
Робота з педагогами
Брифінг «Поділися інформацією» (обмін знайденою інформацією);
Створення паспортів історичних пам’яток нашого мікрорайону.
Робота з дітьми
Розгляд карти мікрорайону;
Розгляд фотографій вулиць мікрорайону;
Екскурсії :
• до знака Прилуки (тут починається наш мікрорайон);
• до міської поліклініки та лікарні;
• до річки Удай;
• до початкової ланки школи No2;
• до бібліотеки;
• до церкви Матері Божої Цілительки;
• на луки;
• до дендропарку;
• до болота.
Цільові прогулянки :
• вулицями мікрорайону (Вавілова, Київська, Трубарівська, Низова,
Дубинського, Маслова, Інтернаціоналістів, Нова, Чкалова, 8 Березня,
Ждановича);
• до залізничного мосту;
• до головної дороги, яке веде до міста Києва;
• до станції «Швидкої допомоги»;
• до магазину.
Спостереження
• за деревами,
• кущами,
• трав'янистими рослинами,
• квітами мікрорайону.
Дослідницька діяльність (поклади глини та піску в мікрорайоні, ознайомлення з їх
використанням під час будівництва об’єктів мікрорайону);
Бесіди: «Моя сім'я», «Будинок в якому я живу», «Чим славиться наш мікрорайон?», «Вулиці мого мікрорайону», «Жителі мікрорайону», «Мої улюблені страви, які готують вдома», «Наш дитячий садок».
Читання художніх творів про рідний край;
Заучування віршів та прислів'їв за темою;
• слайдових презентацій: «Визначні місця мікрорайону», «Краєвиди Мединщини», «Видатні люди нашого мікрорайону», «Мединщина в часі».
Складання розповідей за фотографіями: «Свята в моїй сім'ї»
Складання розповідей на тему: «Моя вулиця» ( малювання);
Складання розповідей на тему: «Мій будинок» (аплікація);
Дидактичні ігри «Впізнай місце нашого мікрорайону», «Опиши об'єкт», «Листоноша»,
«Довідкове бюро», «Маршрутне таксі»( вулиці, зупинки), «Подорож по нашому місту,«Я -
екскурсовод», «Де знаходиться».
Сюжетно – рольові ігри: «Сім'я», «Магазин», «Поліклініка», «Лікарня», «Аптека», «Школа»,
«Бібліотека», « Шофери»
Заняття:
• Заняття - дослідження «Минуле та сучасне нашого мікрорайону»;
• Комбіноване заняття «Природа мого мікрорайону» («віконечко в природу», малювання);
• Пізнавальне заняття «Героїчне минуле нашого мікрорайону» ( зустріч з ветеранами);
• Пізнавальне заняття «Видатні люди нашого мікрорайону» ( Герой
Радянського Союзу - Дубинський, заслужений лікар - Жданович);
• Бінарне заняття «Перлини мединської торбини» (ознайомлення з приказками, прислів’ями,
забавлянками, віршами, піснями, які поширені в мікрорайоні) - спільно з керівником
музичним;
• Пізнавальне заняття «Багатство рідної землі»; (значення сільського господарства для
розвитку нашого мікрорайону);
• Комбіноване заняття «Мій мікрорайон в майбутньому» («мова рідна, слово рідне»,
малювання);
• Пізнавальне заняття «Сучасні герої нашого мікрорайону» ( учасники АТО, козаки
Прилуцького козацького полку);
• Інтегроване заняття «Усім відомий здавна мікрорайон наш славний».
Літературний вечір «Євген Постульга – поет Мединщини»;
Колективна аплікація «Залізничний міст»;
Конструювання «Макет мого мікрорайону»;
Виставка дитячих робіт «Мій рідний край»;
Акція «За чистий мікрорайон»;
Акція «Подаруємо тепло сердець»( відвідування дітей у Центрі реабілітації дітей - інвалідів»);
Зустрічі зі старійшинами мікрорайону;
«Співпраця з Прилуцькою м’ятно-дослідною станцією» (ознайомлення дітей з особливостями
вирощування, розмноження та селекції м'яти, туї, самшиту, канн, гладіолусів, ірисів, тюльпанів,
нарцисів, троянд, смородини та практична діяльність по вирощуванню даних культур на території
ДНЗ);
Створення візитівки нашого мікрорайону;
Розробка трактатів поведінки в нашому мікрорайоні.
Робота з батьками
Фоторепортаж «Улюблений куточок відпочинку».
Складання паспортів будинків та паспортів сімей.
Створення родовідних дерев.
Створення довідника «Рідна вулиця», відповідаючи на питання:
1) Як називається вулиця, де ви проживаєте?
2) Звідки пішла назва вулиці?
3) Чи були у вулиці інші назви, як раніше вона називалася?
4) Що цікавого є на вулиці, де ви проживаєте?
Створення «Енциклопедії рослин мого мікрорайону» (енциклопедичні дані про рослини
мікрорайону);
Конкурс на приготування кращої страви «Мединські господині».
Майстер – клас «Солодкі ласощі» (Виготовлення кондитерських виробів Чорною О.О. )
Майстер-клас «Красива зачіска для дитини» (Литвиненко Н. М.)
ІІІ етап – Заключний
Мета: надання учасникам змоги практично застосувати набуті знання, навички та вміння під час
реалізації спільного задуму.
Створити ситуації взаємодії та співробітництва, надати можливість виявляти свої творчі здібності
під час різних видів діяльності.
Робота з дітьми
Гра – подорож «У нашому мікрорайоні всі стежинки рідні та знайомі»
Створення реклами «Мій мікрорайон - найкращий»
Фізкультурне дозвілля « Козацька слава Мединщини»
Свято «Мединські таланти»
Інтелектуальна гра «Знавці свого мікрорайону»
Створення літописної книги «Мій рідний край Мединщиною зветься»
Робота з батьками
Фотовиставки:
- «Мединщина в різні пори року»;
Оформлення фотостенду «Дошка слави» ( фотографії учасників ВВв та учасників АТО, які
проживали в мікрорайоні);
Вернісаж творчості «Творчість жителів Мединщини»;
ІV етап – Рефлексивно-оцінювальний
Мета: здійснити уявну подорож в історію проекту - допомогти проаналізувати період від початку
до кінця пройденого етапу, оцінити свою участь в проекті. Визначити перспективи подальшої
роботи.
Робота з педагогами
Аналіз ефективності проведеної роботи.
Проведення самоаналізу.
Питання для самоаналізу можуть бути такі:
–– З чого все починалося?
–– Як виникла ідея?
–– Чия це була ідея?
–– Як інші поставились до неї?
––Що вдалося, а що ні?
–– Які відчули проблеми?
–– Завдяки чому вдалося їх розв’язати?
––Що більше здивувало (лякало, тішило, турбувало)?
––Що далося легко? Важко? Чому?
–– Які зміни відбулися у житті вашої групи за час проекту?
–– Скільки дітей проявили себе активними і творчими?
–– Чи вільно висловлювали діти свої бажання? Що спонукало чи заважало?
–– Які прийоми і методи були більш вдалими в активізації дітей?
Прес-конференція «Сходинками проекту».
Узагальнення матеріалів проекту і поширення серед педагогів та батьків.
Висвітлення на сайті ДНЗ матеріалів проекту.
Участь в міській виставці - конкурсі «Хіт-парад кращих проектів духовно-морального
спрямування в освітніх закладах міста».
Робота з дітьми
Заключний моніторинг знань дітей.
No1 – знають назву мікрорайону, його історію.
No2 – знають свою адресу.
No3 – знають основні об’єкти мікрорайону.
No4 – знають назви вулиць мікрорайону.
No5 – розрізняють рослини рідного краю.
No6 – знають видатних людей мікрорайону.
No7 – проявляють зацівленість життям мікрорайону.
Віртуальна екскурсія в історію проекту
• З чого все починалося?
• Що найбільше сподобалося, запам’яталося?
• Що нового дізналися?
• З ким познайомилися?
• Чого ми навчилися?
• Чи все вдалося?
Вручення нагород.
Робота з батьками
Анкетування батьків щодо доцільності та результативності проведеної роботи.
1. Що ви нового дізналися про історію мікрорайону?
2. Чи поглибили ваші діти знання про свій мікрорайон, його історію,
сучасне життя та природу ?
3. Якою корисною інформацією ви збагатили свій життєвий досвід?
4. Що було для вас найважче протягом реалізації даного проекту?
5. Чи вважаєте доцільним використання проектної діяльності в ДНЗ?
6. В реалізації якого проекту ви б хотіли взяти участь?
Палеоліт
Найдавніші поселення людини на території Прилуччини з’явилися за доби пізнього
палеоліту. Густо заселеною була її територія в епоху бронзи: поселення і кургани цієї
епохи знайдені біля сіл Линовиці, Переволочної, Сухополової, Богданівки. Відомі також
поселення скіфського часу. У 2-5 ст. нової ери Прилуччина була заселена хліборобськими
племенами черняхівців. Густо була заселена територія Прилуччини і в період Київської
Русі, в радіусі 50 км від міста Прилук налічується більше двох десятків городищ цього
періоду. Всі міста-фортеці, а також більшість великих поселень Прилуччини були
зруйновані ордами хана Батия в 1239 році.
З середини 14 ст. Прилуччина перебувала у складі Великого Князівства Литовського, потім
Речі Посполитої, Московської держави.
Прилучани приймали активну участь у визвольній боротьбі українського народу проти
іноземного поневолення у 17-18 ст. Тоді вся Прилуччина входила до складу Прилуцького
козацького полку, створеного гетьманом Богданом Хмельницьким 1648 року. Після
ліквідації полків і Гетьманщини Прилуцький повіт ввійшов до складу Чернігівського
намісництва, згодом губернії. 1802 року Прилуцький повіт перейшов до складу
Полтавської губернії.
З історичних джерел відомо, що на початку 19 століття Прилуччина не була районом лише
сільськогосподарського виробництва. Тут були цегельні , кінські заводи, суконна фабрика,
млини, дещо пізніше з’явились винокурні, пивоварні, олійниці, кузні.
Важкі часи пережила Прилуччина під час становлення більшовицького режиму. Селянство
не сприймало Радянську владу, в районі діяли озброєні загони Марусі Чорної, Гонти,
Чалого. Для придушення повстань було кинуто регулярні війська.
Після закінчення громадянської війни в селах поступово налагоджувалося нормальне
життя. Люди активно і продуктивно займалися своїми господарськими справами, будували
нові хати, сіяли хліб, розводили худобу та коней. Вже в 1927-1928 роках село жило
спокійно і, навіть, заможно.
В 1929 році в селах Прилуччини розпочалась колективізація, а вже 1931 року розпочався
голод. Свого найтрагічнішого апогею голодомор досяг взимку та весною 1933 року, люди
пухли з голоду й помирали тисячами. Голодомор закінчився восени 1933 року, але ще
кілька років селяни відчували наслідки цього жахливого періоду.
Перед війною життя вирівнялося, а у вересні 1941 року Прилуччина була окупована
німецько-фашистськими військами. Окупація тривала повні два роки. На фронтах Великої Вітчизняної війни воювало 12617 жителів Прилуччини, 6954 чоловіки не повернулися з поля бою. 6288 уродженців Прилуцького району нагороджені орденами і медалями, 10 - присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Післявоєнний розвиток району характеризувався стабільним покращенням в усіх сферах
життя.
В 1960 році на Прилуччині відкриті родовища нафти і газу, які дають 20% загального
видобутку України.
Проголошення в 1991 році державної незалежності України відкрило нову сторінку в історії
Прилуцького краю. Прилуччина з гордістю 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському
референдумі 92 відсотками голосів сказала „так” державній незалежності України, зробила
свій вагомий внесок у національне єднання українців.
Ще не так давно Прилуцький район у масштабах області асоціювався з його незаперечним
лідерством по всіх економічних показниках. Завдяки невтомній праці сільських трударів
оновлювались села, підвищувалась продуктивність рільництва і тваринництва, зростали
доходи населення. Прилуцька земля зростила 10 Героїв Соціалістичної Праці, двох повних
кавалерів орденів Трудової Слави.
Не менш багата Прилуччина на талановитих людей – носіїв відродження і творення
культури. На нашій землі народились і жили, перебували і творили шедеври літератури і
мистецтва: Яків Маркович, Павло Білецький-Носенко, Яків де Бальмен, Микола
Костомаров, Тарас Шевченко, Лев Жемчужников, Іван Микитенко, Олекса Десняк.
Далеко за межами України відомі імена видатних вчених-земляків: педагога Григорія
Ващенка, доктора медичних наук Івана Фесенка, прославляли і прославляють прилуцьку
землю заслужені художники: Олександр Івахненко і Володимир Пасівенко, письменники:
Борислав Степанюк, Микола Турківський і Віталій Коваль, зачаровує мистецтво видатних
співаків і артистів: Олександра Івченка, Марії Бебешко, Катерини Василенко, Бориса
Харитонова.
Мальовничий Приудайський край багатий пам’ятками історії, архітектури та археології.
Особлива гордість Прилуччини – відроджений Густинський Свято-Троїцький жіночий
монастир. Привертає увагу Білорічицький архітектурний ансамбль із збереженим флігелем
садиби О.С.Рахмановаї-Волконської. Серед інших пам’яток - Михайлівська церква у Полонках, Вознесенська і Преображенська церкви у Радьківці і Переволочній, храм-пам’ятник святителю Іоасафу Горленку в Замості, садиби графів де Бальменів та князів Жевахових у Линовиці, Киселя в Дідівцях.
Прилуки
Особливості місця
Прилуки ще називають містом чорнобривців. І справді, приїхавши сюди, ви побачите багато цих квітів, що оточують вулиці, площі, алеї. Тут цікаво, саме тому Прилуки внесено до одного з найкращих туристичних куточків України. За свою чудову архітектуру Прилуки отримали прізвисько «українського Парижу».
Прилуки – невелике містечко на Чернігівщині, розташоване на берегах річки Удай. Населення міста близько 70 тисяч чоловік. У невеликому місті багато туристичних пам’яток, які вартують уваги.
Історики стверджують, що першу письмову згадку про Прилуки залишив нащадкам київський князь Володимир Мономах у знаменитому «Повчанні своїм дітям».
Вулиці міста прикрашають будинки у стилі провінційного класицизму. Зокрема це двоповерхові цегляні будинки багатих прилуцьких купців. Найбільші з них, які залишилися й до наших днів, - будинок Золотарьових, у якому раніше містилося громадське зібрання, а нині міськвиконком і будинок Фріда, де на початку 20 ст. розміщувався банк взаємного кредиту, до Великої Вітчизняної війни - медичний технікум, після війни - ветеринарний технікум. Все це можна чудово побачити на власні очі, помилуватися красою стародавньої архітектури.
Духовними перлами Прилук є Спасо-Преображенський собор, Іванівська церква, собор Різдва Пресвятої Богородиці, Пантелеймонівська церква.
У прилуках є краєзнавчий музей. Адреса музею вул. Київська, 277. Музей надає послуги для туристів, зокрема тут відкрито такі туристичні маршрути:
- Маршрут « Істрія однієї вулиці» розповідає про історію виникнення вулиці Земської, знайомить з подіями, що відбувались на ній, з історичними будівлями, видатними людьми, що проживали і проживають на цій вулиці.
- Маршрут ,,Прилуки – місто козацької слави” головна увага приділяється історії Прилуцького козацького полку, що проіснував 133 роки (1648-1781 р.р.), героїчним подвигам наших козаків, які приймали участь майже в усіх битвах , які вела Україна на той час. Мандруючи маршрутом цієї екскурсії туристи мають змогу оглянути всі архітектурні споруди, що залишились з доби Гетьманщини.
- Оглядова екскурсія по місту «Прилуки в часі» знайомить з історичним минулим і сьогоденням міста Прилуки. Розповідає про архітектурні пам’ятки, історичні будівлі і видатних прилучан.
Щороку у Прилуках проводиться Воздвиженський ярмарок, що збирає тисячі люду з усієї України, проводяться масові гуляння та свята.
Прилуцькі ярмарки
.jpeg)
Ще здавна виникла така людська потреба як обмін товаром чи то власного виробництва,
чи то загального. Все це відбувалося під час щорічних ярмарок, котрі проводилися по
декілька разів на рік. Саме слово «ярмарок» походить від німецького «Jahrmarkt», що в
дослівному перекладі означає «щорічний торг». Регулярно ярмарки проводилися в різних
європейських країнах приблизно з Х століття. При цьому люди спілкувалися та обмінювалися
новинами, а інколи просто відпочивали по шинках.
З найдавніших часів і у Прилуках проходили базари, ярмарки. Першою згадкою про
прилуцькі ярмарки є повідомлення арабського мандрівника Павла Алеппського, який разом
зі своїм батьком Антиохійським патріархом Макарієм двічі відвідав Прилуки у 1654-1656
роках. Повертаючись з Москви на батьківщину влітку 1656 року, патріарх з сином
«милувалися картиною великого ярмарку, який буває тут у свято Іоанна Хрестителя. На
нього з’їжджається велика кількість грецьких купців з Румелії та Карамалії з шовками, шалями, перськими килимами, великими
плащами». .jpeg)
.jpeg)
У 1708 році Прилуцький полковник Дмитро Горленко відновив у Прилуках літній ярмарок, який був зовсім занепав, та заснував ще й
Дмитрівський осінній ярмарок. Обидва вони проіснували після цього в Прилуках більш як два століття.
Наприкінці ХVIII століття на Івана і Дмитра в Прилуках з’їжджалися купці з крамом з
Ромен, Полтави, Ніжина. Залізні вироби везли з Тули і Орла, шкіри — з Бихова. Худобу і
коней приганяли з Пирятина та навколишніх сіл. Вино і горілку привозили з Коропа і
Сосниці. Купці приїздили також з Москви, Стародуба, Гомеля, Могильова.
У першій чверті ХIХ століття до двох існуючих долучилися ще два ярмарки: Василівський
з 1 січня, який продовжувався близько тижня, та Провідський, що починався за півтора
тижні до Паски і закінчувався на Хоминій неділі.
У другій половині ХІХ століття в місті збиралося вже п’ять ярмарків. Час відкриття
останнього п’ятого ярмарку встановити не вдалося. Можливо, що Провідський ярмарок
почали називати Вербним, а новий запровадили Здвиженський або, ще як його називали —
Хрестовоздвиженський, Воздвиженський ярмарок.
Відомо, що в 1888 році на Ярмарковій площі міста відбувалося п’ять щорічних ярмарків: Василівський — з 29 грудня по 2 січня ;
Вербний — на Вербній неділі, Іванівській — з 22 по 26 червня; Здвиженський — з 10 по 16 вересня та Дмитрівський — з 24 по 28 жовтня.
Всі дати подано за старим стилем.
У першій чверті ХХ століття ярмарки припинили своє існування.
З 2001 року в Прилуках відроджено Здвиженський ярмарок — добру віковічну традицію
нашого народу.
Навіть на першому ярмарку представляли свої товари не тільки підприємства нашого міста і
району. Своїми виробами торгували умільці з Чернігівщини, Полтавщини, Київщини,
Закарпаття.
З кожним роком число підприємств і умільців збільшувалося.
Так, на ярмарок в 2007 році з’їхалися народні майстри зі своєю продукцією з 13 областей України. Хоча в наш час ярмарок триває
лише один день, але й за такий короткий проміжок часу прилучани встигають відчути невидимий зв’язок з величним та прекрасним
минулим нашого міста, який переповнює душу кожного, хто не байдужий до історії рідного краю.
Коментарі
Дописати коментар